Ведмедчук, -ка, м.
1) Медвѣженокъ, молодой медвѣдь.
2) Насѣк. жукъ-олень, Eucanuscervus.
Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Знехочу баба порося ззіла.
Передирати, -ро́ю, -єш, сов. в. передерти и передрати, -деру́, -ре́ш, гл. Перерывать, перервать, передирать, передрать.
Попонудитися, -джуся, -дишся, гл. = попонудити. А побрались, — що було я попонужуся, поки не пішли діти.
Прирівнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. прирівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Сравнивать, сравнить себя. Прирівнялась свиня до коня.
Пчівняк, -ка, м. Raphanistrum arvense.
Слух, -ху, м.
1) Слухъ. Слухом ніколи не слихано, да й видом ніколи не видано, щоб такая буря злая на козаків так моцно виступала й уставала.
2) Вѣсть, слухъ. Прийшли слухи до милої, що милого вбито.
3) мн. Уши. Зараз одчинились йому слухи. Заячьи уши. Знає свиня, — шанувавши сонце святее, образи святії і слухи ваші, — що перець.
Спад, -ду, м. Наклонъ, покатость. Як би ж млин стояв нижче, аніж вода у ставу, то спад був би великий, от і добре б молов. Треба так зробити, щоб спад був од стіни, то вода стікатиме.
Спачитися, -чу́ся, -чишся, гл. Искривиться, покоситься. Спачились двері.
Чубок, -бка, м.
1) Хохолокъ (у человѣка, у птицы). Який дудок, такий чубок. Де не взявся сизокрилий голубок, як ухопить горобчика за чубок.
2) Верхъ (въ насыпанной мѣрѣ); прибавка. Насипле повну чвертку, а зверху згорне чубок; то те, що згорнув, лишаєся на землі, а те, що в чвертці, то єго. Кілько літ має ваша панна? — Сорок ще й з чубком.
3) Чубок. Стебелекъ растенія? Взяла вона чубок бервінку.
