Ат! меж. для выраженія нетерпѣнія, неудовольствія: ахъ, оставь! Перестань! Та ну бо роскажи! — Ат, одчепись!
Заволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заволокти́ся, -лочу́ся, -чешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться; завлекаться, завлечься. Заволочи його за хату! — Коли ж не заволікається: важке. 2) Бороноваться послѣ посѣва. 3) Забредать, забрести куда. Він покинув там усю свою родину, заволікся на козацьку Україну. Инший заволочеться з Москви.
Пискір, -ра, м.
1) Рыба Cobitus fossilis.
2) Землеройка, Sorex.
Покрамарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть купцомъ, поторговать.
Понавішувати, -шую, -єш, гл. Навѣсить, развѣсить (во множествѣ).
Поодинокий, -а, -е. 1) Отдѣльный.
2) Одноконный? Хтось в'їзжає до нас на подвір'є поодинокими саночками сірою конячкою.
Попідбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и підбити, но во множествѣ. Гвіздками чоботи попідбиваю. Я твої карі очі попідбиваю. Оден король... попідбивав під себе багато країв і миру.
Попок, -пка, м.
1) Ум. отъ піп.
2) = жидок 2.
3) = попичка.
Скаба, -би, ж. Полоса желѣза.
Смертній, -я, -є. Относящій къ смерти. Там смертня тінь, непоряд, руйнування.
