Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарятовувати

Зарято́вувати, -вую, -єш, сов. в. зарятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Помогать, помочь, давать, дать помощь въ бѣдѣ, поддержать. Спасибі тобі... шо це ти мене послухав та зарятував. Мнж. 142. Грішми зарятуйте на подушне. О. 1862. IX. 7. Всякого зарятовували, чим хто побідкається. ЗОЮР. II. 285. І сам голоду й холоду не знає, бо й його люде зарятовували, як чим треба. Г. Барв. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРЯТОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРЯТОВУВАТИ"
Заводі́йка, -ки, м. Зачинщикъ. Васильк. у.
Здера́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. зде́ртися, -ру́ся, -ре́шся, гл. 1) Сдираться, содраться. 2) Взбираться, взобраться, вскарабкиваться, вскарабкаться. Як кіт здерся на скелю.
Лаянка, -ки, ж. Брань.
Навча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. навчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Научаться, научиться, учиться. Перед екзаменом не навчитися. Ном. № 184. Лучче ж йому в батька та в матері простого господарства навчитись. К. (О. 1861. І. 313).
Позалаштовувати, -вую, -єш, гл. Задѣлать, починить, исправить (во множествѣ).
Прищеплювання, -ня, с. Прививка.
Псота, -ти, ж. 1) Бѣдность; бѣда, нужда. Вх. Уг. 264. 2) Плохая погода. Вх. Лем. 458. 3) Брань. Вх. Лем. 458.
Упинити, -ся. Cм. упиняти, -ся.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько. Стор. І. 61.
Черпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРЯТОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.