Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заручити

Заручи́ти, -ся. Cм. заручати, -ся.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУЧИТИ"
Болізько нар. = болізно. Не знають, що серденько моє мені каже; а в йому так тобі і болізько, і любо. Г. Барв. 68.
Брямчати, -мчу, -чиш, гл. = брязчати. Вх. Лем. 394.
Ґзівка, -ки, ж. Hippobosca equina. Вх. Уг. 235.
Доцу́пити Cм. доцуплювати.
Збу́рити, -ся. Cм. збуряти, -ся.
Кваситися, -шуся, -сишся, гл. Имѣть кислую мину, хныкать, брюзжать. Желех.
Мошна́ч, -ча, м. Раст. Sedum acre L. ЗОЗО. І. 136.
Стійність, -ности, ж. 1) Стоимость, цѣнность. Желех. 2) Достоинство.  
Товкати, -ка́ю, -єш, гл. Бить, стучать, толкать. Дай же, Боже, діждати — яйцями товкати. (На Великдень) Ном. № 11596.
Хропка, -ки, ж. Въ выраж.: хро́пки дати. Умереть (грубое выраженіе). А тут горе! Син на 1-ій неділі хропки дав. Взяв та й умер. О. 1862. VI. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.