Вистигати, -гаю, -єш, сов. в. вистиг(ну)ти, -гну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, успѣвать, успѣть. Ой вистигайте, славні чумаченьки, зімувати до лугу. Тут хліб постиг, — виймаю, а в другій діжі вистиг — саджаю. Вистигти на Божу службу. 2) Спѣть, поспѣть, зрѣть, созрѣть. 3) Остывать, остыть.
Гала меж. 1) = гиля. Дробу, дробу, дробушечки, наївшися петрушечки, наївшися лободи, гала, гала до води. 2) піти гала світа. = світ за очі піти. Cм. світ. Щоб ти пішов круга світа та гала світа. Забіжи галасвіта. 3) Припѣвъ. Ой чук та гала, а я в церкві була.
Дерти́чний, -а, -е. 1) Изъ драницы. 2) Дощаной.
Жми́крутський, -а, -е. Кулаческій.
Жучи́ха, -хи, ж. Жукъ-самка. Як поїхав жук по сіно, а жучиху щось насіло.
Кисет, -та, м. Кисетъ. Плели з ниток якісь кисети на тютюн.
Нерушиме нар. Не двигаясь съ мѣста, постоянно. Ми з прадіда живемо тут нерушиме.
Підмішати, -шаю, -єш, гл. Подмѣшать.
Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. покірне́нько.
Правотити, -чу, -тиш, гл. Искать судомъ.
