Бачучий, -а, -е. Зоркій, имѣющій острое зрѣніе. Лисиця — то бачуча вража! одразу побачить, де сидиш. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Бачучі очі.
Залупи́ти, -ся. Cм. залуплювати, -ся.
Зозулястий, -а, -е. Пестрый, въ черныхъ и бѣлыхъ пятнышкахъ. Уже зозуляста курка не дурно мов півень співає.
Курити, -рю́, -риш, одн. в. курну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Курить. Отто Гонта з Залізняком люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють оттак курить. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є та люльку курить. 2) Дымить. Не курила, не топила, — на припічку жар-жар. 3) Пылить. Не кури бо так вимітаючи, — курить, як чорт дорогою! 4) Мчаться, подымая за собою пыль. Курить, як чорт од какаріку. Як ось... із Переяслава до Сомка гонець курить. 5) Кутить, пьянствовать. Троянці добре там курили: дали приманку всім жінкам, по вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам.
Лабаз, -зу, м. Раст. Cirsium Erisithalis.
Лунча́к, -ка, м. Годовалый баранъ.
Напи́лювати I, -люю, -єш, сов. в. напили́ти, -лю́, -лиш, гл. Пылить, напылить.
Пацюк, -ка, м.
1) а) Поросенокъ. б) Кастрированный свиной самецъ.
2) Крыса. Стоїть борщ під лавою із разною приправою: із жуками, цвіркунами, з великими пацюками. Діла робити не хочеш, а пика — хоч пацюки бий (т. е. такая толстая).
3) Насѣк. Tenebrio molitor, мучной жукъ.
Ріг, рога, м. 1) Ротъ. Коли б свині роги, то б усіх поколола. Там ходить баран з великими рогами. втяти, збити, притерти ро́ги. Сбить спѣсь. Гордим Бог позбива роги. Були і в кози роги, та притерті. ро́гом вилізти. Переносно: бокомъ выйти. Тривай, це йому рогом вилізе. очі ро́гом лізуть. Дурне, аж очі йому рогом лізуть. Наплакалась, аж очі рогом лізуть. де ко́зам роги втинають. де ко́зам ро́ги пра́влять. Куда Макаръ телятъ не гонялъ. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. 2) Роговая пороховница. 3) Рожокъ для нюхательнаго табаку; также для помѣщенія мѣднаго купороса у овечьихъ пастуховъ. Ріг носять чабани з синім каменем, як нюхарі табаку. 4) Муз. Рогъ, рожокъ. 5) Кончикъ полумѣсяца. Молодик-молодик! в тебе роги золоті. 6) Каждый изъ двухъ концевъ развилинъ (напр. въ вилахъ, въ мотовилі и пр.). 7) Уголъ наружный, выступъ всякаго предмета съ углами: стола, платка, улицы, рѣки и пр. На перший святий вечір кладеся до вечері на стіл під обрус на всіх чотирьох рогах по головці часнику. 8) Мысъ. 9) Лапа у якоря. Ум. ріжо́к, ріжечок. Взяла хусту, зав'язала в три рожки по камінчику.
Сірики, -ків, м. мн. Раст. Capsella Bursa pastoris Mönch.
