Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засвідчити

Засвід́чити Cм. засвідчувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСВІДЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСВІДЧИТИ"
Вискребти Cм. вискрібати.
Ворожити, -жу, -жиш, гл. 1) Гадать; колдовать. Хто ворожить, той душею наложить. Ном. № 233. 2) — коло чого. Возиться съ чѣмъ, что-то дѣлать съ чѣмъ. Ночліжники бачили, що такі то коло тих коней ворожили і щось нишком балакали. Ном. № 12831.
Кухарювати, -рюю, -єш, гл. Быть поваромъ.
Налива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нали́тися, -ллюся, -ллєшся, гл. 1) Наливаться, налиться. 2) Наполняться, наполниться. 3) Напиваться, напиться (пьянымъ). Дай, Боже, гостя, то й наллюся. Чуб. І. 243. 4) Наливаться, налиться (о плодахъ и хлѣбѣ). Вже жита наливаються. О лицѣ: полнѣть. Личко наливається, як яблучко. Левиц. І. 58.
Наспіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Напѣться. Наспівавшись і натанцювавшись, кинулись до їжі. Левиц. І. 350.
Підгородянин, -на, м. Подгородній житель. Новомоск. у. (Залюб.).
Поблизько нар. = поблизу.
Слабішати, -шаю, -єш, гл. Ослабѣвать, дѣлаться слабѣе. Мати усе смутніла і слабішала. МВ. ІІ. 180.
Сличок, -чка, м. = шличок. Лукаш. 62.
Урядування, -ня, с. 1) Отправленіе службы. Шейк. 2) Управленіе (правительственное).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСВІДЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.