Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засвідчити

Засвід́чити Cм. засвідчувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСВІДЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСВІДЧИТИ"
Дворя́нський, -а, -е. Дворянскій. Я дворянського роду у не ходила боса зроду. Чуб. V. 1074.
Зви́шки нар. Высотой.
Здої́ти Cм. здоювати.
Невгарен, невгарний, -а, -е. Не способный. Невгарен росказати, як вірно та щиро тебе люблю. О. 1861. VIII. 20. Невгарен і люльки запалить. Прилуц. у.
Несподіяність, -ности, ж. = несподіваність.
Пелеханка, -ки, ж. Неряха, неряшливая женщина. Угор.
Підкушувати, -шую, -єш, сов. в. підкуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Искушать, искусить. Се був панич хороший, повний, чорнявий, красний, сладкомовний, що й мачуху був підкусив. Котл. Ен. IV. 69. Підкушують людей на гріх. Грин. II. 154. Біда польку підкусила, пішла полька за русина. Грин. III. 314.
Посол, -сла, м. 1) = посел. 2) Депутата парламента, сейма. Желех.  
Розбола, -ли, ж. Причина, начало боли. Ой розбола серцю мому, як вечір настане. Гол. II. 383.
Трахтир, -ра, м. Трактиръ. А милень з трахтира йде. Чуб. V. 588.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСВІДЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.