Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарубина

Зару́бина, -ни, ж. = зарубка. Ум. зару́бинка. У зарубинки грязі поналазило, так ніяк не витирається. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУБИНА"
Відкіль, відкіля, нар. Откуда, отколѣ. Відкіль такі се гольтіпаки? Котл. Ен. І. 16. Не стямишся, відкіль лихо складеться. Ном. № 1963. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.
Каччин, -а, -е. Принадлежащій уткѣ.
Курай, -раю́, м. Раст. Salsola koli. ЗЮЗО. І. 134.
Лисови́нчик, -ка, м. Ум. отъ лисови́н.
Одібрати Cм. відібрати.
Перестрашити, -шу́, -ши́ш, гл. Перепугать, испугать. Гн. Н. 171.
Покута, -ти, ж. 1) Покаяніе. Де гріх, там і покута. Ном. № 124. 2) Епитимія. Ти на мене накинеш покуту? — Які ж твої гріхи? ЗОЮР. І. 130.
Потуркотати, -кочу́, -чеш, гл. 1) и 2) = потуркати. 3) Постучать; побарабанить.
Ускромити Cм. ускромляти.
Шуль I, -ля, м. Родъ игры: бросаютъ палки такъ, чтобы палка однимъ своимъ концемъ подсунулась подъ другую, лежащую на землѣ, палку. КС. 1887. VII. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРУБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.