Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарум'янити

Зарум'Я́нити, -ню, -ниш, гл. Зарумянить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУМ'ЯНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУМ'ЯНИТИ"
Барильце, -ця, с. 1) Ум. отъ барило. 2) мн. барильця. Родъ растенія. О. 1862. IV. 72.
Бубарь, -ря, м. = бубарчук. Желех.
Дієпи́сний, -а, -е. Историческій.
Загамува́ння, -ня, с. Обузданіе, укрощеніе, усмиреніе.
Крів'яний, -а, -е. = крівавий. Вічка крів'яною стали. Мнж. 6. Куди тягли Саливона, — крів'янії річки. Грин. III. 638.
Навину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навернуться, подвернуться, случайно встрѣтиться.
Поспонувати, -ную, -єш, гл. Ругать, поносить. Вх. Зн. 54.
Проячати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать (о лебедѣ).
Ременик, -ка Ремешекъ. Вх. Лем. 460.
Розскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. розску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. Раздергивать, раздергать, расщипать. Розскубати ковтуння (у вовні). Вас. 202.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРУМ'ЯНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.