Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарум'янити

Зарум'Я́нити, -ню, -ниш, гл. Зарумянить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУМ'ЯНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУМ'ЯНИТИ"
Ваник, -ка, м. Родъ куртки. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Д'але́ сз. = Але́.
Клоччяний, -а, -е. Изъ пакли.
Крубочки, -ків, мн. Родъ вышиванья. Kolb. Рок. І. 48.
Натирати, -ра́ю, -єш, сов. в. нате́рти, -тру́, -треш, гл. 1) Натирать, натереть. Знайшла ріпу, натерла на тертушку. Мир. Пов. II. 52. 2) Напирать, напереть. Козаки на піхоту міцно натирали. Гол. І. 34. 3) Настаивать, докучать. Не натирай, бо бачиш, що ніколи. Брацл. у.
Пожарка, -ки, ж. Пожарная машина. Лохв. у.
Посолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Сдѣлаться сладкимъ. Посолоділо таки, а чи багато сахарцю укинув.
Різун, -на, м. Головорѣзъ, разбойникъ.
Стрибок, -бка, м. Скачекъ.
Шкареберть II, -ти, ж. = шкопирта. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРУМ'ЯНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.