Валькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки.
2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины.
Відьмити, -млю, -миш, гл. Колдовать, чародѣйствовать. Параска плеще громаді, що я відьмила.
Гру́бий, -а, -е. 1) Толстый. Грубе дерево. Дай голому сорочку, а він каже, що груба. Було собі два попи здорових і грубил. Груба. Беременная. Жінка груба. 2) Грубый. Як що грубе скажеш.... 3) Груби́й. Плохой. Изъ уваженія къ «свято́му хлі́бу» очень часто выражаются: груби́й хліб вмѣсто пога́ний. Як де на лупах, то й добрі жита, а на царині — і Боже, які грубі. Сравн. степ. гру́бший и грубі́ший.
Діл IІ, -лу, м. Часть, доля. В діл Матвієві пішла пасіка.
Жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum.
Жо́вни II, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, антиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Жовна викладаються.
Ковзко нар. Скользко.
Полоняник, -ка, м. Сѣрый медвѣдь, живущій въ полонинах.
Попереживати, -вію, -єш, гл. То-же, что и пережити, но во множествѣ.
Посукати, -ка́ю, -єш, и -сучу, -чиш, гл.
1) Ссучить (во множествѣ). Чом ти, козаче, поводів не маєш? Ой як не маєш, я ж би ті посукала. Із його сала свічі посукала.
