Безкарний, -а, -е. Безнаказанный. Безкарні боги.
Діж, -жа, м. Кадка, имѣющая нечетное число клепокъ. (Кадка съ четнымъ числомъ ихъ называется діжою). Купуючи діжку лічуть тростки, кажучи на першу: «діж», на другу: «діжа», на третю знову: «діж» і так усі переберуть. Як на останню прийдеться сказати: «діжа», то купують, бо хліб добрий буде, а як «діж», то не купують.
Жихуне́ць, -нця́, м. Раст. чистотѣлъ, Chelidonim majus L.
Замордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Замучить на смерть. А титара того... усяк мордували. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть та й запалють. А потім, замордувавши, голову йому одрубали. Тисячі ще других замордували лютими муками. 2) Измучить. Кінь замордований стоїть.
Непохитний, -а, -е. Стойкій.
Просувати, -ва́ю, -єш, сов. в. просунути, -ну, -неш, гл.
1) Просовывать, просунуть. Прийшов у ліс у такий густий, що й пучки, здається, просунути не можна.
2) Отодвигать, отодвинуть, отсунуть. Просуну я кватирочку, аж матуся в гості йде.
Рімнати, -на́ю, -єш, гл. = рівняти. Розстання з милим смерті ся рімнає.
Росквашувати, -шую, -єш, сов. в. росквасити, -шу, -сиш, гл.
1) Растворять, растворить тѣсто.
2) безл. Росквасило. Стало грязно, распустило. Після дощу дорогу росквасило.
3) — губи. Распускать, распустить нюни. Росквасив губи як капиці.
4) Разбивать, разбить. Загадай дурному Богу молитись, то він собі і лоб росквасить.
Скін, ско́ну, м.
1) Кончина, смерть.
2) Конецъ, предѣлъ.
Сполохнути, -хну, -неш, гл. Однокр. отъ сполохати. Вспугнуть. Живе так, як сорока на тину: хто йде, — сполохне.
