Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарусявіти

Заруся́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУСЯВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУСЯВІТИ"
Бердулець, -льця, м. Раст. Rhododendron. Вх. Пч. II. 35.
Видоптати, -пчу, -чеш, гл. = витоптати. Що то мі за дорога од столу до порога? Родина видоптала, — Мариню дарувала. О. 1862. IV. 23.
Коворот, -ту, м. 1) Коловоротъ. Язик як на ковороті гуляє. Ном. № 12972. 2) Ворота, которыми запираются выходным улицы изъ села для охраненія полей отъ домашнихъ животныхъ. КС. 1893. V. 275. Рудч. Ск. ІІ. 171.
Лестни́й, -а́, -е́ Льстивый, обманчивый. Чуб. III. 26.
Ме́нше нар. Меньше, менѣе. Менше вкусиш, борше лигнеш. Ном. № 5588. Менше з тим. Это не важно! пустяки! Побила? — Побила! — Менше з тим! Н. Вол. у. Ум. меншенько.
Монтеля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = майталати. Вітер дерево монтеля. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Наміси́ти Cм. намішувати.
Обложити, -жу́, -жиш, гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. Грин. І. 217. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. Новомоск. у. 3) Обложить, осадить. Ой ні, не татари, — християнська сила, мов хмарами грімучими табор обложила. К. Досв. 7. 4) безл. його обложило. У него распухла шея — при дифтеритѣ, а также при заушницѣ. Екатеринославск. г.
Плавушник, -ка, м. Раст. Hottonia palustris L. ЗЮЗО. І. 125.
Фацерний, -а, -е. = фацарний 3. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРУСЯВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.