Бідашка, -ки, ж. Ум. отъ бідаха.
Жи́вжик, -ка, м. = жевжик.
Жи́рно нар. Жирно. Сі в сірці і в смолі кипіли за те, що жирно дуже їли.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Кудою нар. Въ какомъ направленіи, какой дорогой. Ми дивимся, кудою до нори ближче та краще бігти. Кудою їх обминути? Кудою мені йти?
Ме́ндель, -ля, -ли Маленькій снопикъ хлѣба. Ум. ме́ндлик. Cм. мандель.
Намену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Намекнуть, напомнить; вспомнить. Далі вже й наменути на сю річ боявся, — мов не бачить нічого, не чує. Намене на те, що не йди за його, — унучечка у гнів та у плач.
Подокошувати, -шую, -єш, гл. Докосить (во множествѣ).
Роздобрити, -рю́, -риш, гл. = кого. Умилостивить кого, сдѣлать кого добрымъ.
Розстановити Cм. розстановляти.
