Безмовний, -а, -е. Нѣмой, безмолвный; молчаливый. Воли... безмовні. . Нічого не мовить, як мрець безмовний. Шле на перед робить своїх безмовних. Вона показалася зовсім не такою тихою і безмовною, якою вона вдавала себе.
Невгавний, -а, -е. = невгавучий. Вдова з своєї світлички довго чула веселий невгавний сміх убогих людей.
Непам'Ять, -ти, ж. Забвеніе. піти в непам'ять. Быть забытымъ. Ми, селяне та хуторяне, нічого не записували, — тим воно й пішло все те в непам'ять. пустити у непам'ять. Предать забвенію. Все те пускають наші земляки в непам'ять.
Опочинок, -нку, м. Отдыхъ. Проти Кефи города приставали, там собі великий та довгий опочинок мали.
Перекортіти, -ти́ть, гл. безл. Перехотѣться.
Проскурчастий, -а, -е. Объ узорѣ вышивки: въ формѣ просфоры.
Розщот, -ту, м. Разчетъ. Як пили, то гомоніли, а до розщоту, то й поніміли.
Тамарикс, -ксу, м. Раст. Tamarix tentrandra Rall.
Титул, -лу, м. Титулъ. Що мені по титулі, коли нема нічого в шкатулі. Він Байдою зневажливо назвався, титулу Вишневецьких одцурався.
Упинати, -наю, -єш, сов. в. уп'ясти́, упну, -неш, гл. Впускать, впустить (когти). уп'ясти очі. Уставиться глазами. Уп'явши очі у кінець ґнота, божевільно дивився на світло.
