Дорі́дний, -а, -е. 1) Урожайный. Хвалить Бога, тепер дорідний год на всячину. 2) Рослый, крупный. Дорідне жито. 3) Прирожденный, врожденный. Дорідна відьма, а єсть відьми роблені, — мати дочці так поробе, то вона й відьмою стане.
Дроби́нниця, -ці, ж. Женщина, присматривающая за домашней птицей.
Звоно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ звонок. 2) мн. Раст. Campanula sibirica.
Змагливий, -а, -е. Спорливый, задорный. Він трохи змагливий був.
Кінний, -а, -е. Конный. Найменший брат піший піхотою за кінними братами уганяє. Дума. Покотились по базару кінні narodowi. Тут військо кіннеє валилось.
Малі́ти, -лію, -єш, гл. Умаляться, уменьшаться. Той мусить рости, я ж маліти.
Мачка́тий, -а, -е. О дождѣ: мелкій? Мачкатий дощ.
Мно́го нар. = багато. Да побіжи в чисте поле, чи йде ляхів много. не у мнозі. Не во множествѣ. Не гнівайся, тестю! не у мнозі зять іде.
Народолю́бний, -а, -е. Любящій народъ.
Чопень, -пня, м. Въ загадкѣ: горящій фитиль плошки. Чорна коробочка, золотий чопень (каганець).
