Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заручати

Заруча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. заручи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Обручать, обручить. А вже ж твою дівчиноньку заручили люде. Чуб. V. 111. 2) Только сов. в. Наставить руки? Примѣръ Cм. при словѣ заножити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУЧАТИ"
Виповнювати, -нюю, -єш, гл. = виповняти. Кров'ю річки й озера виповнювали. К. Кр. 27.
Джгуто́к, -тка́, м. Ум. отъ джгут.
Док Cм. доки.
Зару́чини, -чин, ж. мн. Обрученіе. О. 1862. IV. 6. МУЕ. III. 74. Летім, брацця, на заручини: там Маруся зарумається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається. Мет. 127.
Зігна́ти Cм. зганяти.
Зяви, -вів, м. мн. = зябра. Вх. Пч. І. 14. Cм. зів 2.
Мандри́ка, -ки, ж. Лепешка изъ сыру, муки и яицъ, родъ сырника, приготовляемаго на разговѣнье послѣ петровокъ, — 29 іюня. Зозуля мандрикою вдавилась. Ном. № 471. Ум. мандричка.
М'якчи́ти. Cм. м'якшити.
Острішник, -ка, м. Бревно съ колышками для удержанія соломы на крышѣ.
Розоначити, -чу, -чиш, гл. Растрепать въ разныя стороны, расплести. Розоначити волоси. Вх. Лем. 462.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.