Забалува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Запироваться.
Зашку́рний, -а, -е. 1) Подкожный. Вся кров скипілася зашкурна. 2) — вода́. Подпочвенная вода. В сій криниці зашкурна вода, а не джерельна, то в сухе літо пересихає.
Импет, -ту, м. Стремительность, сила, натискъ. Аби нам битий шлях переп'ятити і первий импет ляцький зупинити. Яким импетом її до сього пхнув?
Княженецтво, -ва, с. Достоинство князя.
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Оце колотить, як чорт лозою. Поснули й ви, що світом колотили.
Мизги́рь, -ря́, м. Тарантулъ.
Незвичний, -а, -е. = незвиклий.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. З) Крыша, кровля. Комори, стайні — усе під побоями. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. А як пішов до побою, все військо побідив. Ум. побоєць.
Поперевалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перевалити, но во множествѣ.
Прихлиськувати, -кую, -єш, гл. Прихлебывать. Їсть паляницю, а чаєм прихлиськує.
