Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарумати

Зару́мати, -маю, -єш, гл. 1) Заплакать. Годі вже, годі, а то й я зарумаю. МВ. (О. 1862. III. 49). 2) Заплакать (глаза). Ой сіла, задумала, карі очі зарумала. Мет. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУМАТИ"
Бутинок, -нка, м. Полусапожекъ, ботинка. Желех. Ум. бутиночок.
Вовкодухий, -а, -е. Злой. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Дурносмі́х, -ха, м. Смѣющійся безъ повода. Конст. у.
Олив'яний, -а, -е. Оловяный. От клятий дмухнув — стала гора олив'яна. Рудч. Ск. II. 73.
Поскакати, -чу, -чеш, гл. Поскакать. Поскачи гайдучка та й передо мною. Чуб. V. 1075. Ой баранці круторогі поскакали по дорозі. Чуб. III. 454.
Прикраса, -си, ж. Мелкія украшеніи комнаты, платья. Рк. Левиц.
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Вас. 162. Рантові чобітки пошили тато. Миргор. у.
Різничити, -чу, -чиш, гл. = різникувати. Я різничу, торгую мнясом — тим мене і прозивають різником. Екатер. у.
Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита. Желех.
Чикати, -каю, -єш, гл. 1) Рѣзать ножемъ, ножницами. 2) О птицахъ: чирикать, стрекотить. Сорока чикат. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРУМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.