Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарумати

Зару́мати, -маю, -єш, гл. 1) Заплакать. Годі вже, годі, а то й я зарумаю. МВ. (О. 1862. III. 49). 2) Заплакать (глаза). Ой сіла, задумала, карі очі зарумала. Мет. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУМАТИ"
Борше нар. = боржій. Хто борше насипле, той борше змеле. Ном. № 7194.
Глибочиня, -ні и глибочінь, -ні, ж. Глубина.
Збіго́висько, -ка и збіго́вище, -ща, с. Сборище, скопище, толпа. Сьогодні буде збіговище у Миколи. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Однаковість, -вости, ж. Одинаковость, тожество. Не одна тільки однаковість удачі зводить людей до купи. Левиц. І. 133.
Підхиляти, -ляю, -єш, сов. в. підхили́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Склонять, склонить подъ что либо. 2) Пріотворять, пріотворить. Івасьова мати двері підхиляла. Лукаш. 161. 3) Покорять, покорить, подчинять, подчинить. Чіпка хоч кого підхилить під себе. Мир. ХРВ. 253.
Подесенщина, -ни, ж. Мѣстность, страна надъ Десной. Желех.
Пригорілий, -а, -е. Пригорѣлый. Вони пір'я пригоріле нюхали. Ном. № 13186.
Скоропуха, -хи, ж. Черенокожное животное. Вх. Пч. І. 16.
Стернявки, -вок, ж. мн. Грибы, растущіе послѣ уборки хлѣба на жнивьѣ.
Тащити, -щу, -щиш, гл. Тащить. Четвер середу нагнав на льоду: як став тащить, аж лід тріщить. Ном. № 536.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРУМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.