Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засвічувати

Засвічувати, -чую, -єш, сов. в. засвіти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Зажигать, зажечь. Шевч. 257. Засвічу я свічку, перебреду річку до моєї миленької хоть на одну нічку. Мет. 113. 2) Только сов. в. Засвѣтить, засіять. Колись і в наше віконце засвітить сонце. Ном. № 4886. Місяць у віконечко засвітить. МВ. ТІ. 9. Засвіти, Боже, з раю нашому короваю, щоб було виднесенько краяти дрібнесенько. Маркев. 101. аж зірни́ці засвітили. Искры изъ глазъ посыпались. Ном. № 6628. 3) ті́лом засвіти́ти. Показать голое тѣло. воло́ссям засвіти́ти. Открыть волоса (о замужней женщинѣ). Ном. № 3994.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСВІЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСВІЧУВАТИ"
В'юрок, -рка, м. = юрок. Чуб. VII. 409.
Господи́ня, -ні, ж. Хозяйка, госпожа. Де багато господинь, там хата не метена. Ном. № 6668. Ой хто любить господаря, а я господиню. Н. п. Ум. Господи́нька, господи́нечка, госпо́ся.
Живо́ття, -тя, с. = живіття. до живоття. До смерти, пожизненно. Це вже земля до живоття її буде. Н. Вол. у.
Знишка нар. Изподтишка, украдкой. Знишка мішки рве: то це такий чоловік. Черк. у. Як ниця собака — знишка рве. Ном. № 3039.
Кпини, кпин, ж. мн. Насмѣшки, издѣвки.
Паха, -хи, ж. = пахва. Узяв її по під пахи. АД. І. 278. Ум. пашка. Ой взяв же ї по-під пашки, повів же ї по-під дашки. Гол. І. 45.
Подоставатися, -таємо́ся, -єтеся, гл. 1) Достаться (во множествѣ). Він собі добру частку вхопив, а нам аби що подоставалося. 2) Добраться (о многихъ). Вже не скоро, один по одному, подоставалися і ми в Полтаву.
Похалаштати, -та́ю, -єш, гл. Оскопить (многихъ).
Розморщувати, -щую, -єш, сов. в. розмо́рщити, -щу, -щиш, гл. Разморщивать, разморщить, разглаживать, разгладить морщины. А Бескид розморщив чоло, підніс брови. О. 1862. І. 109.
Учепити, -плю, -пиш, гл. 1) Прицѣпить. Вчепили дівчину до сосни плечима. КС. 1883. IV. 906. Обох учепив коням у хвости і пустив у світи. Рудч. Ск. ІІ. 50. 2) Зацѣпить, задѣть. Мино, Мино! не вчепи галушок. Ном. № 12708.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСВІЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.