Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засвербіти

Засвербі́ти, -би́ть, гл. безл. Зазудить, зачесаться. Венери серце засвербіло од жалю, що Еней стогнав. Котл. Ен. VI. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСВЕРБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСВЕРБІТИ"
Байдужний, -а, -е. = байдужий. К. Кр. 17. Г. Барв. 20.
Вихватний, -а, -е. Быстрый, хваткій, энергичный. Запорожці — то народ був вихватний. Верхнеднѣпр. у. Слов. Д. Эварн.
За́здрити, -дрю, -риш, гл. = заздростити. — очи́ма. Завистливо, съ завистью смотрѣтъ. Як побачить було, що хто небудь їздить на коняці, то так і заздрить очима. Рудч. Ск. II. 174.
Згри́зти Cм. згризати.
Облупити, -ся. Cм. облуплювати, -ся.
Поведінка, -ки, ж. = поведенція. Чи й у вас, як у нас, така поведінка: за копійку сто парубків, за сто рублів дівка. Грин. III. 649. Така у нас поведінка, що мусять підпарубочі ватажним парубкам коней подати. Федьк.
Сонечко, -ка, с. 1) Ум. отъ сонце. 2) Насѣк. Божья коровка.
Сороколітній, -я, -є. Сорокалѣтній. О. 1861. І. Кон. 321.
Тровлюк, -ка, м. Соловей. Угор.
Цо! меж. Призывъ для коровъ. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСВЕРБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.