Вихвицом нар. Вскачь. Жене коні вихвицом.
Жабоко́лець, -льця, м. Колящій жабъ. Употребляется какъ насмішка дѣвушекъ надъ парнями въ купальской пѣснѣ: Наші хлопці — жабокольці: скололи жабу на колодці.
Леляк, -ка, м. Козодой, лилокъ.
Місти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Мѣстить, помѣщать. Де він те все містив, — Бог його святий знає.
Назу́блюватися, -блююся, -єшся, сов. в. назуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Пустить ростки. Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося.
Охолода, -ди, ж. Прохлада.
Під'язичниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни.
Помарнотратити, -чу, -тиш, гл. Промотать, растратить, расточить (во множествѣ).
Сінній, -я, -є. = сінешний. Іди, мила, іди, не барися, а з сіннього пороженьха назад.... вернися.
Шупнути, -пну, -неш, гл. Ударить. Шупнув кулаком.
