Бухкати, -каю, -єш, гл. = бухикати.
Відзволити, -ся. Cм. відзволяти, -ся.
Візок, -зка, візочок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Кофа, -фи, ж. Кружка для воды.
Кручок, -чка, м. = крючок. Коло тії криниченьки кручок і відро. Попробував то так, то сяк закидати оддалеки крупка, щоб вивідать, що в нього на думці. З вищого, бач, розуму закидає крупка. Ум. кручечок.
Норов, -ва, м.
1) Нравъ. У тебе не такий норов і зроду був.
2) мн. Капризы, прихоти. Ой сідай, Марусенько, на вози, да кидай батькові норови: що первії норови — попрядки, а другії норови — досвітки. А я твої норови добре знав, тим я тебе аж ніколи не займав. Ум. мн. норівоньки. Десь ти, мила, норівоньки мої знаєш.
Окайка, -ки, ж. Бѣлая овца съ черными пятнами вокругъ глазъ.
Помокти, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Поставати, -таю́, -єш, сов. в. постати, -стану, -неш, гл. 1) Дѣлаться, сдѣлаться, стать (о многихъ). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками. Тепер люде постали дрібні. 2) Возникать, возникнуть, появляться, появиться. Звідкіля вони (ляхи над Вислою) там постали, — історія не змогла й досі доказати. ...Тут же таки, між Вислою і Одрою постало невеличке та завзяте плем'я ляхи. Субота ради чоловіка постала, а не чоловік ради суботи. Великі чвари між ними щось постали. 3) Только сов. в. = іі. поставати. Постали всі кругом. 4) Только сов. в. Остановиться. У мене воли молодії, недолугі, — ще постануть.
Шушиця, -ці, ж. Усохшая смерека.
