Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарябіти

Зарябіт́и, -бі́ю, -єш, гл. Зарябить, запестрѣть. У Христі... зарябіло у очіх. Мир. Пов. II. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРЯБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРЯБІТИ"
Близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Вартовничий, -чого, м. = вартівник. Желех.
Дооста́нку, дооста́ну, нар. Вконецъ, совершенно, окончательно. Не було добра змалку, не буде й доостанку. Ном. І сам я, хлопці, перестану, коли поб'ю всіх доостану. Сніп. 188.
Каптурчик, -ка, м. Ум. отъ каптур.
Обідити Cм. обіжати.
Патик, -ка, м. Палка, колъ. Грин. ІІІ. 520. Аж язик патиком став. Пане, бери черевик на патик. Ном. № 9902. Ум. патичок. Чуб. V. 1140.
Поярмачити, -чу, -чиш, гл. = поярмаркувати. Вх. Уг. 262.
Свистання, -ня, с. = свистіння.
Татцьо, -ця, м. Ум. отъ татко. Вх. Лем. 472.
Тверезісічко нар. = тверезісінько. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРЯБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.