Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарябіти

Зарябіт́и, -бі́ю, -єш, гл. Зарябить, запестрѣть. У Христі... зарябіло у очіх. Мир. Пов. II. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРЯБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРЯБІТИ"
Бражуха, -хи, ж. = брага. Насіяла гречухи, наробила бражухи. Чуб. V. 1136.
Джере́льце, -ця, с. Ум. отъ джерело.
Домі́в нар. = додо́му. Жид з порожніми бербеницями верне домів. Федьк.
Зрадок, -дка, м. Зрадник. Плини. плини, майстрова, від кладки до кладки, щоби знала й пам'ятала, які шевці зрадки. Чуб. V. 1086.
Мости́ще, -ща, м. 1) Ув. отъ міст. 2) с. Мѣсто гдѣ былъ мостъ.
Неприродність, -ности, ж. Неестественность, ненатуральность. Желех.  
Окутати, -таю, -єш, гл. = обкутати.
Приглянутися Cм. приглядатися.
Розлюбитися, -блюся, -бишся, гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен.
Фіновщина, -ни, ж. = крижмо. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРЯБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.