Безбо́лісний, -а, -е. Безжалостный, нечувствительный. Там такий безболісний чоловік, що йому до чужого лиха байдуже.
Гостюва́льник, -ка, м. Гость, человѣкъ гостящій или гостившій. Гостювальники вертались додому.
Законода́вець, -вця, м. Законодатель.
Напина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. напну́ти и нап'ясти́, -пну, -не́ш, гл. 1) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть, покрывать, покрыть, надѣвать, надѣть. Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв. Благослови, отамане, намет нап'ясти. Лізе на лавку, напинає богів. Виходить мати з житом, нап'ята кожухом навиворот. Напни хустку! Я ж тебе, сестрице, напинаю (наміткою). Уздечки не напнуть на його (на коня). напнути мо́крим рядно́м. = накри́ти мокрим рядно́м. Батько напнув його мокрим рядном. 2) Натягивать, натянуть (струну, веревку и пр.). Напинати лука. Як напне стрілець тетівку. 3) Нападать, напасть, наброситься на кого. Набіг вовк на табун гуртових свиней; вони його як нап'яли, одна попінила, дак того вовка і розірвали... вовки. Въ переносн. смыслѣ: настаивать, настоять, прижимать, прижать къ стѣнѣ. Напнув жида, щоб повернув гроші. Напинали його, щоб росказав, що він дума. 4) Догонять изо всѣхъ силъ. Шість чололовіка вовків як нап'яли одного зайця: один біжить, а другі одстануть; а далі другий як уляже — от-от дожене. 5) напиня́ти пупа. = напинатися 3.
Осоружний, -а, -е. Надоѣвшій, противный, постылый, ненавистный. Нехай вони будуть розумні, багаті й письменнійші од нашого Возного, та коли... вони мені осоружні.
Подарок, -рку, м. = дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Ум. подарочок. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки.
Потанцювати, -цю́ю, -єш, гл. Потанцовать. Потанцюй, кобзарю, я заграю.
Промітувати, -тую, -єш, гл. Развѣшивать (кожу).
Сцілення, сціли́ти, сцілющий, сціляти. Cм. зцілення и пр.
Ху! меж.
1) Выражаетъ дуновеніе ртомъ. Він духнув, — не встає; він удруге: ху! — не встає.
2) Фу! Ху на його зовсім!
