Зажениха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. — з ким. Увлечься ухаживаніемъ. З дівчатами заженихався.
Зашалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Обить шалевками.
Конокрад, -да, м. Конокрадъ. Ті жидки були всім завідомі конокради.
Ме́льник, -ка, м. Мельникъ. Ой мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку. ме́льника піти. Полетѣть кувыркомъ. Я його як ударила (гуся), так воно мельника й пішло. Ум. ме́льничок, мельниче́нько.
Нако́вувати, -вую, -єш, сов. в. накува́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Наковывать, наковать, сковывать, сковать. Чого Бог не дасть, того коваль не накує. 2) О жерновахъ: дѣлать, сдѣлать насѣчки. 3) О кукушкѣ: куковать, накуковать. Зозуля накувала. Ось повернеться з москалів!.. Він їй замісць зозулі накує одудом.
Недовершений, -а, -е. Съ невыведеннымъ до конца верхомъ.
Парина, -ни, ж. Паръ (поле).
Переволокти, -ся. Cм. переволікати, -ся.
Поважчати, -чаю, -єш, гл. Потяжелѣть. Чого ви мені в клунок наклали, що він так поважчав?
Хроп! меж., выражающее ударъ, бросаніе со звукомъ, разбиваніе. Де взявся Мартин, — хроп бідою об тин.