Гой, гоя, м. Евреи называютъ этимъ именемъ христіанъ. На правобережья употребляется въ значеніи дурачекъ. Дурний гою, продав кабак (гарбуз) замісць лою. Та прийди ж, гою, сядь собі, я горілки дам тобі.
Западня́, -ні, ж. 1) Глубокая долина, западина. 2) Западня, ловушка. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попавсь був я у таку западню. Ум. западе́нька.
Коверзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Умствовать, измышлять, стараться. Розумом мирським гріховно коверзує. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його, а нічого не здужав вигадать. 2) Привередничать, капризничать. Навісноголовий Васюта коверзував-коверзував, далі таке вигадав, що ледві й сам не пропав. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє та королем коверзує. 3) — над ким. Издѣваться, помыкать. Отак уранці жид поганий над козаком коверзував. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду.
Метну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ метатися. Броситься, устремиться. Метнулась я та двері всі попричиняла. До ляса мов ляхи метнулись. Бог не попустив великого гріха, так ви метнулись тоді старого чоловіка обіжати.
Намо́вонька, -ки, Ум. отъ намо́ва.
Подухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. За другим разом ножик топлять у миску, потім ложку веретено і гребінку. Послі подухають на миску і кажуть:...
Понакидати, -да́ю, -єш, гл. Набросать (во множествѣ). Понакидали діти в хаті. Ік Різдву сніги понакидають.
Пучок, -чка, м. Пучокъ. Пучок зілля. Ум. пучечок.
Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають.
Уперізуватися, -зуюся, -єш, сов. в. уперезатися, -жуся, -жешся, гл. А вам дружба вдався: череслом підголився, перевеслом вперезався.
