До́нька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Запоро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Начинать, начать пылить, сыпать (о снѣгѣ и пр.). Сніг то запорошить, то перейде, то знов запорошить. I2) Запыливать, запылить, запорошить. Перед нею став і сам Опанас, але не запорошеним ратаєм. 3) О глазѣ: засорять, засорить. Не дивись високо, бо запорошиш око.
Здвиг, -гу, м. 1) Стеченіе, скопленіе. В Почаєві на Зелені свята — такий здвиг! 2) Праздникъ Воздвиженія Креста Господня, 14 сентября.
Капостити, -пощу, -стиш, гл. Пакостить.
Кепсько нар. Худо, плохо. То кепсько, що не купив соли.
Мо́шечка, -ки, ж. Ум. отъ мошка.
Охотник, -ка, м.
1) Доброволець, волонтеръ.
2) Охотникъ. Раз у-осени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників.
Поніячитися, -чуся, -чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці.
Порозводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и розвестися, но во множествѣ.
Рутній, -я, -є. ? Ой купало, рутній Іване, весілля рясного пане. Ой мій рутній Боже, хто ж мені споможе?
