Аз, а́за́, м. Названіе буквы а, азъ. Казав мені бакаляр промовити: «аз, аз!» А як же я не вимовив, він по пиці: раз-раз! Крикнув же він удруге: «А ну кажи: «Буки!» Ой ще ж бо я не вимовив, — попав в його руки. А́зи́. Буквы. Як напише, моя мати, великії ази, аж поки я розібрала, — лягала три рази. А́зи́ писа́ти. Учиться писать азбуку по прописи. Ум. А́зик. А́зика узя́ти. Получить отмѣтку объ отсутствіи въ классѣ.
Гарба, -би, ж.
1) Большая телѣга на высокихъ колесахъ, арба.
2) Телѣга на двухъ колесахъ. Ум. гарбичка. Тією гарбичкою я по сіно їздив.
Димува́ти, -му́ю, -є́ш, гл. Дымиться. Принизь, о Господи, ти небо над землею. зійди, коснися гір, нехай горять, димують. В руках його мушкет димує.
Жабі́йка, -ки, ж. Порода грибовъ.
Зробитися, -блюся, -бишся, гл. Сдѣлаться. Зробився мов несамовитий. Усе зробилось, як бажали єзуїти.
Літерня́к, -ка, м. = літерний віз. А попереду всіх їде віз-літерняк чорними волами. Так подоляне звуть драбинясті вози, що снопи возити.
Обкаджувати, -джую, -єш, сов. в. обкади́ти, -джу, -диш, гл. Кадить, покадить вокругъ чего.
Оманювати, -нюю, -єш, сов. в. омани — ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Обманывать, обмануть, надуть.
2) Обольщать, обольстить, очаровать.
Прощальний, -а, -е. 1) Прощальный.
2) — молитва. Разрѣшительная молитва.
Хотітися, хо́четься, гл. безл. Хотѣться. Тяжко жить на світі, а хочеться жить.
