Виктувати, -тую, -єш, гл. Харчевать, кормить, угощать. Виктує свої гості.
Галець, -льця и галечок, -чка, м. Ум. отъ гал.
Дряпі́жник, -ка, м. 1) Хищникъ, грабитель. 2) Взяточникъ, обдирало.
Понадщерблювати, -люю, -єш, гл. Выщербить часть (во множествѣ).
Порозлуплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и розлупити, но во множествѣ.
Пропахатися, -хаюся, -єшся, гл. Пропитаться запахомъ. Годі вам усе з панами та з панами. Чи бач, як панами пропахалися.
Радощ, -щі чаще во мн. ч. радощі, -щів. Радость. Ой привіз же він три радощі в двір: першую радощ — зелений жупан, другую радощ — золотий пояс, третюю радощ — боброву шапку. Аж три пари на радощах кумів назбірали.
Тверезісічкий, -а, -е. = тверезісінький.
Шмига, -ги, шми́ґа, -ґи, ж.
1) Дощечка, служащая нивелиромъ при набиваніи мельничнаго камня.
2) У колесниковъ: дощечки длиной въ 1/2 аршина для опредѣленія спицъ, съ которыхъ начинать натягивать ободъ. Употребляется ихъ для этой цѣли двѣ.
3) Родъ силка для ловли болотныхъ птицъ. до шми́ги, під шми́гу. Кстати, къ дѣлу. Чи тобі ж до шмиги сватать сина піхотою. не до шми́ги. Неумѣстно, некстати. Не до шмиґи балака.
Шушукання, -ня, с. Шептаніе. Літало по церкві з його шушукання по між людьми.
