Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигрімляти

Вигрімляти, -ля́ю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Макс. Здалека грім вигрімляв закотом. МВ. (О, 1862. I. 85).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГРІМЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГРІМЛЯТИ"
Брезклий, -а, -е. 1) Обрюзгшій. 2) О деревѣ: сырой. Шух. I. 88.
Важчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться тяжелѣе, тяжелѣть. Левч. 165.
Завто́вш, завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. І. 104.
Заморга́ти, -га́ю, -єш, гл. Заморгать, зашевелить бровями. Оддай мене за такого, що чорнії уси: він до мене заморгає, а я засміюся. Чуб. V. 561.
Налюбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Налюбоваться. Вродила йому така гречка, що на все поле... Піп не налюбує тію гречкою. Рудч. Ск. І. 208.
Обітяти, -тну, -неш, гл. = обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла. Грин. III. 629.
Пириця, -ці, ж. = метелик. Вх. Лем. 448.
Попережати, -жа́ю, -єш, сов. в. попереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Опережать, опередить. Скажіть ученикам, що попередить вас у Галилеї. Єв. Мр. XVI. 7. Батько... сам хоче одружитись, дак йому чудно попережати сина. Г. Барв. 538.
Розбогарадити, -джу, -диш, гл. Выпросить, раздобыть. Де б його розбогарадити грошей. Канев. у.
Уторопати, -паю, -єш, гл. Понять, взять въ толкъ. Я щось не второпав, що він співав про гайдамаків. Шевч. 156.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГРІМЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.