Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигріви

Вигріви, -вів, мн. Время, когда грѣетъ сонце. Як почнуться вигріви, то сніг пропаде. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГРІВИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГРІВИ"
Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати. Вх. Зн. 3.
Вистягати, -гаю, -єш, сов. в. вистягти, -гну, -неш, гл. Протягивать, протянуть. Вистягти ногу. Сосниц. у.
Домести́ Cм. долітати.
Запідпідьо́мкати, -ка́ю, -єш, гл. О перепелѣ: закричать. Закигикала над ним чайка запідпідьомкала перепілочка. Стор. І. 206.
Канудити, -дить, гл. безл. Тошнить. Наїлась ціх опеньків, так аж канудить. Харьк. у.
Кукібничок, -чка, м. Ум. отъ кукібник.  
Обсушити, -ся. Cм. обсушувати, -ся.
Пришенець, -нця, м. Пришелецъ. Не хотілось би мені, мати, в чужій стороні пробувати: будуть мене, мати, пришеньцем називати. Лукаш. 59.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Черятися, -ряюся, -єшся, гл. Мѣняться. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГРІВИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.