Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигрівати

Вигрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигріти, -грію, -єш, гл. Грѣть, пригрѣвать, пригрѣть, согрѣть. Вигрів гадину за пазухою. Ном. № 4606. Волики, стоя біля тину, знай вигрівають свої боки. Греб. 400. Після дощу, коли хмара за гору засувається, і сонечко от-от має вигріти. Св. Л. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГРІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГРІВАТИ"
Вівчариха, -хи, ж. Жена пастуха овецъ. Аф. 315.
Ли́скарь, -ря, м. Кирка. (К. П. Михальчукъ).
На́дмір I, -ру, м. 1) Чрезмѣрность. 2) Высокомѣріе, гордость. Прислухались... до красомовних сеймових докорів «можним панам, земним богам», за їх безумний надмір. К. Кр. 28.
По́кут, -та, м. = Покуть = Покуття. МУЕ. І. 130.
Пригачувати, -чую, -єш, сов. в. пригатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить (нѣсколько?) А я тую криниченьку притчу. Чуб. V. 393.
Притарасовувати, -вую, -єш, сов. в. притарасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить фашинникомъ, засыпавъ сверху землею. Лубен. у.
Скіпщик, -ка, м. Платящій за нанятое поле частью урожая. Харьк. г. Лохв. у.
Справка, -ки, ж. 1) Ум. отъ справа. 2) Исправность. За мого уряду усе було під мірою, під лічбою, під вагою; одно слово — усюди лад був, скрізь справки дули. Васильк. у. 2) Сдѣлка, мировая. Угор.
Страшко нар. Страшно.
Укласти, -ся. Cм. укладати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГРІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.