Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигукування

Вигукування, -ня, с. Выкрики. Христя мерщій тікає в двір, а за нею слідом погукування та вигукування. Мир. Пов. II 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУКУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУКУВАННЯ"
Блідний, -а, -е. = блідий
Вапняний, -а, -е. Известковый, изъ извести. Желех.
Вськня! меж. Призывъ для воловъ и коровъ. Шух. І. 211.
До́ста нар. = досить. Гол. ІІІ. 219.
Жировли́на, -ни, ж. = журавлина. Поїхав мій милий по журавлини, погубив коники, Боже мій милий! Чуб. V. 257.
Молодни́ча Cм. молоднеча.
Нами́ти Cм. намивати.
Понижувати, -жую, -єш, гл. = понижати. Понижують високу природу поета до низьких ідеалів своїх. К. ХП. 23.
Пороскривати, -ва́ю, -єш, гл. Раскрыть (во множествѣ).
Справування, -ня, с. 1) Отправленіе, исправленіе (должности). 2) Поведеніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГУКУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.