Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигончастий

Вигончастий, -а, -е. Рослый и тонкій. Уман. ІІІ. 276.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОНЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОНЧАСТИЙ"
Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер. Гн. І. 129.
Вічок, -чка, м. Ум. отъ вік.
Горшкола́т, -та, м. Починяющій горшки. Н. Вол. у. Cм. Горшкодрай.
Круть меж., выражающее быстрый поворотъ. Хоч круть верть, хоч верть круть. Ном. № 8037.
Нака́шничок, -чка, м. Небольшой ухватъ, которымъ вынимается кашничок (Cм.). Мнж. 186.
Обпити, -ся. Cм. обпивати, -ся.
Окидь, -ді, ж. Легкій весенній снѣгъ (послѣ того, какъ зимній уже растаялъ). Міусск. окр.  
Понанизувати, -вую, -єш, гл. Нанизать (во множествѣ). Рожі понариваємо та на нитку понанизуємо, так такі гарні вінки. Кіевск. у.
Слухм'я́ний, -а, -е. = Слухня́ний. Микола.... роботящий, слухмяний. О. 1861. VIII. 17.
Хибанок, -нка, м. Родъ рубанка съ длинной колодкой для окончательнаго сглаживанія строгаемаго. Шерстебка першу шерсть здіймає; потім рубанком рівняють, а тоді вже пускають хибанок — він уже хиби не дасть. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОНЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.