Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигончастий

Вигончастий, -а, -е. Рослый и тонкій. Уман. ІІІ. 276.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОНЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОНЧАСТИЙ"
Брикун, -на, м. 1) Рѣзвая лошадь. 2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178. 3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Глуздити, -джу, -диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх. Драг. 121.
Докі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. докінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Оканчивать, окончить. К. (О. 1861. VI. 33).
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.  
Мня́лиця Cм. м'ялиця.
На-по́хваті, нар. Подъ рукой. Лежала сокира на-похваті, а він узяв та й пішов. Н. Вол. у.
Нарю́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Наплакаться, нахныкаться.
Побезсиліти, -лію, -єш, гл. Обезсилѣть (о многихъ).
Схіснувати, -ну́ю, -єш, гл. Воспользоваться. Гол.
Упісля нар. Послѣ. На ярмарки я тільки замолоду ходив, а опісля покинув. КС. 1882. XII. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОНЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.