Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигончастий

Вигончастий, -а, -е. Рослый и тонкій. Уман. ІІІ. 276.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОНЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОНЧАСТИЙ"
Бурхливий, -а, -е. Бурный, бушующій, стремительный. Де взялася бурхливая хвиля, од бережка човничок одбила. Чр. 42.
Ґа́йда, -ди, ж. 1) Родъ пастушьей свирѣли. Вх. Зн. 13. 2) Волынка. Вх. Зн. 13. Ум. отъ 1 и 2 знач. ґайдиця, ґайдичка. Вх. Зн. 13. 3) Плохая собака. Вх. Зн. 13. 4) об. Негодникъ, негодница. Желех.
Дзи́ндзик, -ка, м. Висящая и качающаяся кисточка или что либо подобное.
Зату́лочка, -ки, ж. Ум. отъ затула.
Кіготь, гтя, м. Коготь. Здається й мала пташка, та кігті гострі. Посл.
Пойняти, -йму, -меш, гл. = поняти. Грин. III. 534.
Рейтар, -ра, м. Конный солдатъ. Блиснула грімниця із чорної хмари, повалились, покотились пішаки й рейтари. К. Досв. 9.
Рюмок, мка́, м. Въ выраж. удрати рюмка — заплакать, заревѣть. Чи не вдере Микола рюмка? Зміев. у.
Селіток, -тка, м. Родившійся въ этомъ году.
Спідушка, -ки, ж. = спідка 3. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОНЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.