Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видненький

Видненький, виднесенький, -а, -е. Ум. отъ видний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДНЕНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДНЕНЬКИЙ"
Болючий, -а, -е. Болящій. Яку велику і болючу ношу у серці рану. К. Псал. 210.
Вирлатий, -а, -е. О глазахъ: выпученный. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці. Ном. № 3368.
Відправити, -ся. Cм. відправляти, -ся.
За́здрівий, -а, -е. = заздрісний. Заздрівому боком вилізе. Ном. 4821.
Закі́п, -ко́пу, м. Окопъ, окопанное мѣсто. Черк. у.
Згодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Вскормить. Мати сина да народила, а народивши, згодувала. Чуб. III. 270.
Повсюдність, -ности, ж. Всеобщее распространеніе. Желех.
Святиня, -ні, ж. 1) Святыня. Знущались над Божою святинею. Стор. МПр. 65. Святе слово — рідна мати: єсть ще святиня вища, Богові милійша — рідная Вкраїна. К. Досв. 50. 2) Храмъ. Не построїш ти тут святині, бо ми тебе і задушим. Рудч. Ск. І. 60.
Фласкати, -каю, -єш, гл. Бить по лицу. Гол. ІІ. 703.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДНЕНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.