Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видельце

Видельце, -ця, с. = виделка. Левиц. І. 495. Также и во мн. ч.: видельця. Той. тільки й остався, в кого або чарка в руці була, або закуска на видельцях. Св. Л. 203.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДЕЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДЕЛЬЦЕ"
Виказитися, -жуся, -зишся, гл. Посходить съ ума, побѣситься всѣмъ, перебѣситься. Да нехай вони виказяться, не займай їх. Ном. № 5126.
Гону́к, -ка, м. = Онук. Грин. ІІІ. 530.
Давну́ти, -ну́, -неш, гл. см. Давити. Желех.
Дорозумо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. дорозумува́тися, -му́юся, -єшся, гл. ( = дорозумі́тися). Додумываться, додуматься, сообразить. Усяке по своєму дорозумовується. О. 1862. Х. 115. Чи ти зажурився, чи ти загадався, — хто ж би то по тобі дорозумувався? К. Досв. 149.
Кукурудзайка, -ки, ж. зоол. Клестъ, Loxia. Вх. Уг. 248.
Порозвережувати, -жую, -єш, гл. Развередить (во множествѣ).
Родонути, -ну, -неш, гл. Сильно уродить. Така думка: от де родоне жито! Земля як галка чорна, а рано виорано.... аж ні: посуха, і жито заміркувате. Волч. у.
Самокєша, -ші, ж. Раст. Coronilla. Шух. І. 21.
Сопротивний, -а, -е. = супротивний. Сопротивна хвиля затопляє. АД. І. 190.
Хвостовик, -ка, м. Часть плуга: клинь, при помощи котораго можно опускать плугъ глубже или мельче. Канев. у. Чуб. VII. 399.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДЕЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.