Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигукати

Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку. Мил. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУКАТИ"
Злодійкуватий, -а, -е. Вороватый.
Наруби́ нар. Наизнанку, наизворотъ. Угор.
Подзеленчати, -чу́, -чи́ш, гл. = подзеленькати.
Пооженювати, -нюю, -єш, гл. Женить (многихъ).
Похмільний, -а, -е. Больной отъ перепоя. Не так моя головонька п'яная, як похмільная.
Прочинати, -на́ю, -єш, сов. в. прочну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = прочинатися, прочнутися. То вона од сна прочинала. Лукаш. 45. Тогді Барабаш рано прочинає. АД. II. 10.
Теплий, -а, -е. Теплый. Тяжко, Катре, умірати в чужій теплій хаті. Шевч. теплий олексій. Праздникъ Алексѣя человѣка Божія 17 марта. ХС. I. 74., Ум. тепленький, теплесенький. А в дівчини серце, як літнєє сонце: хоча, воно й хмарнесеньке, але теплесеньке. Грин. III. 202.
Урльопас, -су, м. Отпускной билетъ (у солдата). Подавали нам урльопаси. Федьк.
Хатник, -ка, м. Домосѣдъ. (Гуцульщина. Отъ В. Дорошенка).
Шапковитий, -а, -е. Низкопоклонный. Сказано лях: такий облесливий, шапковитий. Подольск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.