Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виголювати

Виголювати, -люю, -єш, сов. в. виголити, -лю, -лиш, гл. Обривать, обрить, выбривать, выбрить. Виголили йому лоб. Стор. II. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОЛЮВАТИ"
Викрасити, -ся. Cм. викрашати, -ся.
Зробка, -ки, ж. брати гроші на зро́бку. Врать деньги подъ отработокъ. Землі в його нема, — бере гроші на зробку: уперед даєш, а послі він одробля. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Перетупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Перестать топать ногами.
Повідлучати, -ча́ю, -єш, гл. Отлучить, разлучить, отдѣлить (многихъ).
Поменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать.
Понаїздити, -димо, -дите, гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості. Стор. МПр. 68.
Скавуліти, -лю, -лиш, гл. = скавучати. Желех.
Сп'янчити, -чу́, -чи́ш, гл. Опьянить. Як випив три чарки, так його й сп'янчило. Черн. у.
Хліборобський, -а, -е. Земледѣльческій, хлѣбопашескій.
Шишкатий, -а, -е. О гребнѣ пѣтуха: густой, широкій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.