А́кати, -каю, -єш, гл. Часто повторять меж. а.
Без II, пред. 1) Безъ. Як рибі без води, так чернцю без манастиря. Без нічого. Ни съ чѣмъ. Так і зосталась без нічого. 2) Чрезъ. Кіт вискочив без вікно. Ведут мене без село. Ой втікала Бондарівна без вишневі сади. По причинѣ, благодаря, изъ-за. Ой вронила я віночок, без свій дурний розумочок. Без дощ орати не можна. Въ продолженіе, въ теченіе. Без два рочка го чекала. Без літо моя дочка була у наймах.
Джер, -ру, м. Пойло.
Достате́чність, -ности, ж. Достаточность, достатокъ. Достатечність показує статечність.
Їволга, -ги, ж. пт. иволга. Їволга, їволга! свиню ссала, порося вкрала! (кажуть їволзі). А ти кобилу! — ніби каже їволга.
Намену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Начать говорить, открыть ротъ, заикнуться. Мені слова промовить не вільно при батьку: тілько наменусь — усі моргають, що треба мені за язик вкуситися.
Перебірник, -ка, м. Разборчивый, прихотливый человѣкъ. Ум. перебірничок, перебірни́ченько. Наш паниченько перебірниченько коники перебірає: котро краще, — собі бере, котро бридше, — служенькам дає.
Простолюдія, -дії, ж. соб. = простолюд.
Тімениця, -ці, ж. Грязный слой, образовавшійся отъ нечистоты на темени у младенцевъ. У и вообще на кожѣ человѣка, то-же что и леп. Тімениці повно на шиї й на руках. Ум. тіменичка.
Туди нар. Туда. І сюди гаряче, і туди боляче. а я й не туди то! А мнѣ и невдомекъ.
