Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували.
Винователь, -ля, м. Обвинитель. Жено, де ж ті винувателі твої?
Дя́кон, -на, м. Діаконъ.
Дячи́ха, -хи, ж. Жена дьячка. Ой, пробі! Очіпка хочу!... Пробі такого хочу, як на дячисі.
Жупно́к, -ка, м. Куль снопъ соломы.
Зугарний, -а, -е. Способный, мастеръ. А ми доженемо. — Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах та й попадаєте. Зугарний теревені правити.
Кирпонька, -ки, ж. Ум. отъ ки́рпа.
Немжитися, -жуся, -жишся, гл. Ежиться, мяться. У школі холодно, а баби зайшли погріться, — спасенниці, — та так немжаться баби, що холодно в хаті.
Саможер, -ра, м. Себя ядущій.
Хвосток, -тка, хвосточок, -чка, м. Ум. отъ хвіст.
