Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигонити

Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Рудч. Ск. І. 62. Скот вигонила із города. Рудч. Ск. І. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОНИТИ"
Безрідний, -а, -е. Безродный. АД. І. 249. Вийди до мене, дівчино ти безрідная. Мет. 80. Тяжко на чужині безрідному проживати. Макс.
Котрий Cм. которий.
Лі́вний, -а, -е. Умѣющій хорошо ловить. Кіт лівний, хлоп мівний — всюди поживиться. Ном. № 1257.
Лі́нощі, -щей и -щів, ж. мн. Лѣнь, лѣность. Левиц. І. 194. За лінощами Богу не молюся, чим я Богу сподоблюся? Чуб. V. 442.
Примха, -хи, ж. 1) Прихоть, капризъ, выдумка. Жінко, каже, се вже, бачу, твої примхи. МВ. І. 11. 2) мн. Суевѣрная примѣта, предразсудокъ. Лубен. у. Знахарство. Грин. І. 280.
Припрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. припроситися, -шуся, -сишся, гл. Испрашивать, испросить разрѣшеніе войти. Прийшов до свого села і припросився на ніч. Гн. І. 213. Cм. упроситися.
Роскаятися Cм. роскаюватися.
Скосирний, -а, -е. ? Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45).
Слугиня, -ні, об. Слуга. Вельможная пані слуги загаждала, кожному слугині по золотому дала. Чуб. V. 1017.
Столяр, -ра, м. Столяръ. Рудч. Ск. II. 185. Шух. І. 253. Ум. столярик, столярчик. Чуб. V. 793.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.