Заква́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. заква́ситися, -шуся, -сишся, гл. Закисать, закиснуть.
Збува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. збу́тися, -дуся, -дешся, гл. 1) Избавляться, избавиться. Біда здибає легко, ти трудно її збутись. Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив. 2) Сбываться, сбыться, исполняться, исполниться. Уже ся все те збуло, що визнано було. 3) Лишаться, лишиться. З добрим думцею князь високого стола додумається, а з лихим думцею і малого стола збудеться.
Коловоріт и коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 2. 2) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница.
Кротість, -тости, ж. Кротость. Притчу Христову роскаже, схиляючи буії душі до кротости та до любови. Кроть. Cм. крот.
Отаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть атаманомъ. Мій дід десять год отаманував у Січі. Над сільським людом з його волі отаманує.
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Повтікати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Убѣжать (о многихъ). Люде повтікали з хати. Були на масніші вареники, та в піст на вербу повтікали.
2) Вытечь (во множествѣ). Були річки — повтікали, були ставки — повсихали.
Приглядуватися, -дуюся, -єшся, гл. = приглядатися. Кобза став приглядуватися, щоб побачить свою рідну хату.
Сухорлявець, -вця, м. Сухощавый человѣкъ.
Теребити, -блю́, -биш, гл.
1) Чистить, очищать отъ шелухи, шелушить. Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить. Теребити хвасолю, горох, кукурузу.
2) Очищать поле отъ кустарниковъ, деревьевъ.
3) Всаживать. Котре кволе, то голови у діжку не теребить.
4) Ѣсть усердно.
5) Твердить, говорить постоянно. Що кому треба, той про те теребить.
