Вертьог, -гу, м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ.
Годочок, -чка, м. Ум. отъ год.
Дрібні́сінький, -а, -е. Очень мелкій, очень маленькій, очень густой и пр.
Жизнь, -ні, ж.
1) Жизнь. Ой, Боже, Боже! яка моя жизнь тяжка!
2) = життя. Хто ляшка рубатиме, той козацьку жизнь знатиме.
Їднанки, -но́к, ж. мн. Cм. єднанка 2.
Косцяний, -а́, -е́ = кістяний. На тобі костяного зуба, а мені дай залізного. Баба-Яга — косцяна нога.
Насища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. наситити, -сичу, -тиш, гл. 1) Насыщать, насытить. Із ним на суд стати, правди не зіськати, тілько сріблом-злотом панів насищати. Дірявого мішка не наситиш. 2) Сварить меду (для питья). Бочку меду наситимо. У Котляревскаго употреблено въ знач.: подсластить медомъ воду. Сити із меду наситили.
Обдержини, -жин, ж. мн. Счесываемая съ овчины шерсть. Моток напрядений з обдержин.
Печаль, -лі, ж. Печаль. Журба-печаль з ніг валяє. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити, сохнути з печалі, що-дня сльози лити.
Спокволу, спокволя, нар. Исподоволь, понемногу. Так то пани ляхи наших панів русинів до себе спокволя своїми модами та вигодами попритягали.
