Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видлубати

Видлубати, -баю, -єш, гл. Выковырять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДЛУБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДЛУБАТИ"
Веселюх, -ха, м. = веселуха 3. Вх. Пч. І. 16.
Завалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Сильно залаять (о многихъ собакахъ). Загавкають собаки, завалують на вовка.
Здерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть.
Мня́со Cм. м'ясо.
Огурність, -ности, ж. Строптивость, упорство, упрямство.
Пацьорки, -ків, мн. 1) Cм. пацьор. 2) Раст. Malva ratundifolia L. ЗЮЗО. І. 128. Cм. пацірки, пацюрки.
Попередавати, -даю, -єш, гл. То-же, что и передати, но во множествѣ.
Пороскачувати, -чую, -єш, гл. Раскатать (во множествѣ).
Прилип, -пу, м. Раст. Galium aparine. Вх. Зн. II. 32.
Пустиння, -ня, с. Пустырь; пустошь, заброшенная усадьба. Прямо у свою слободу та у свій двір. Як глянув, аж там таке: пустиння! пообвалювалось, скотина реве, голодна. Мнж. 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДЛУБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.