Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигубляти

Вигубляти, -ля́ю, -єш, гл. = вигублювати. КС. 1882. IX. 588.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУБЛЯТИ"
Варвар, -ра, м. Варваръ. Левиц. Пов. 316.
Загардува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Запрудить. Ейскъ.
Квакання, -ня, с. Кваканье.
Лінкува́тий, -а, -е. Лѣнивый, довольно лѣнивый. Хлопець лінкуватий був, млявий. Г. Барв. 223.
Му́листий, -а, -е. Илистый.
Одн.. Cм. отъ віднаджувати до відняти.
Поросполохувати, -хую, -єш, гл. Разогнать, распугать.
Прикібний, -а, -е. Ловкій, умѣющій завлечь. Та там прикібний купець. Лебед. у.
Розшерепа, -пи, об. Человѣкъ, ходящій разставя ноги.
Шастати, -ся, -таю, -ся, -єш, -ся, гл. Ходить туда, и сюда, шнырять. На мене споглянула, шастаючись коло столу. Г. Барв. 80. Не шастайся, як миш по пастках. Ном. № 3163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГУБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.