Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигулькнути

Вигулькнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть, внезапно появиться, внезапно выскочить. Вигулькнув із моря. О. 1861. VI. 59. Синій поломінь червонястий біга, хлипа, никає по грубці; то підскочить, то присяде, то знов вигулькне. Св. Л. 259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУЛЬКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУЛЬКНУТИ"
Голодриґа, -ґи, м. и ж. Оборванецъ, негодяй. Желех.
Ковзкий, -а, -е. Скользкій. Реміняка плавка, ковзка, до дерева не пристає. Чигир. у.
Лампаш, -ша, м. = ліхтарня 1. Вх. Уг. 249.
Обзначити, -чу́, -чи́ш, гл. Отмѣтить знаками, обозначить. Просив, щоб обзначить йому, — де його, а де ні. Новомоск. у.
Повідточувати, -чую, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Понапувати, -ва́ю, -єш, гл. Напоить (многихъ). А своїх діток та й погодувала б, ранньою росою понапувала б. Чуб. III. 267.
Примкнути, -ну, -неш, гл. Притворить.
Прослабувати, -бу́ю, -єш, гл. Проболѣть.
Скорух, -ха, м. Дерево рябина. Вх. Лем. 466.
Угадьків, -кова, -ве Принадлежащій отгадчику. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГУЛЬКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.