Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигулькнути

Вигулькнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть, внезапно появиться, внезапно выскочить. Вигулькнув із моря. О. 1861. VI. 59. Синій поломінь червонястий біга, хлипа, никає по грубці; то підскочить, то присяде, то знов вигулькне. Св. Л. 259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУЛЬКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУЛЬКНУТИ"
Балакати, -каю, -єш, гл. 1) Бесѣдовать, болтать, калякать, разговаривать. Звичайно за слівцем балакали по слову. Греб. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Ен. І. 18. балака таке — не своє. Говоритъ вздоръ. Зміев. у.
Вітряниця, -ці, ж. Мотыль (въ машинахъ). Як шеретують, то вітряниця у топчаку гуде.
Єдини́ця, -ці, ж. Единственная дочь, то-же, что и одиниця 2. Ой у вдови единица та ще не віддана. Чуб. V. 363. Ум. єдиничка.
Ми́ло I, -ла, с. 1) Мыло. Чуже й мило голило, а моя бритва не бере. Ном. 2)собаче. Раст. Herniaria glabra. L. ЗЮЗО. І. 124. Ум. мильце.
Одв.. Cм. слова отъ відвага до відв'язуватися.
Оріхарка, -ки, ж. = оріхарь. Вх. Уг. 256.
Проверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко прокричать.
Сохтівний, -а, -е. Годный, пригодный. Шух. I. 170.
Стегнище, -ща, с. ув. отъ стегно.
Усяково нар. Всячески. О. 1861. IV. Словарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГУЛЬКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.