Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигулькнути

Вигулькнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть, внезапно появиться, внезапно выскочить. Вигулькнув із моря. О. 1861. VI. 59. Синій поломінь червонястий біга, хлипа, никає по грубці; то підскочить, то присяде, то знов вигулькне. Св. Л. 259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУЛЬКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУЛЬКНУТИ"
Бовтун, -на, м. Испорченное яйцо. Н. Вол. у.
Виля́ нар. = біля. Вх. Лем. 398.
Дуба́сити, -шу, -сиш, гл. Дубасить, колотить.
Запрацьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. запрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Зарабатывать, заработать, пріобрѣтать, пріобрѣсть трудомъ. Вес, думаю, що небудь запрацюю собі. Роботи не боюсь. МВ. І. 24. Я запрацювала корову. Н. Вол. у.
Лаба, -би, ж. 1) = лапа. Медвідь лежит, догори лаби держит. Грин. III. 504. 2) Ножки въ козлахъ и пр. Cм. ремісник. Шух. І. 179, 257. Ум. лабка.  
Мугиря́ка, -ки, м. Ув. отъ муги́рь.
Пожиточний, -а, -е. Полезный. Замуіжний хліб добрий, да не пожиточний. Чуб. II. 121.
Ричати, -чу́, -чи́ш, гл. = рикати. Угор.
Стирник, -ка, м. = стерник 1. Макс. (1827), 38.
Таланниця, -ці, ж. Счастливая. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГУЛЬКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.