Балакати, -каю, -єш, гл.
1) Бесѣдовать, болтать, калякать, разговаривать. Звичайно за слівцем балакали по слову. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. балака таке — не своє. Говоритъ вздоръ.
Вітряниця, -ці, ж. Мотыль (въ машинахъ). Як шеретують, то вітряниця у топчаку гуде.
Єдини́ця, -ці, ж. Единственная дочь, то-же, что и одиниця 2. Ой у вдови единица та ще не віддана. Ум. єдиничка.
Ми́ло I, -ла, с. 1) Мыло. Чуже й мило голило, а моя бритва не бере. 2) — собаче. Раст. Herniaria glabra. L. Ум. мильце.
Одв.. Cм. слова отъ відвага до відв'язуватися.
Оріхарка, -ки, ж. = оріхарь.
Проверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко прокричать.
Сохтівний, -а, -е. Годный, пригодный.
Стегнище, -ща, с. ув. отъ стегно.
Усяково нар. Всячески.
