Безлюдний, -а, -е. Безлюдный. В степу безлюднім.
Бреус, -са, м. Человѣкъ большого роста и неуклюжій, неповоротливый.
Замня́ти, -мну́, -не́ш и пр. гл. = зам'яти и пр.
Листоно́ша, -ші, м. Почтальонъ.
Позацьковувати, -вую, -єш, гл. Затравить собаками (многихъ). Двоє цуценяток було, так же сусідські діти своїми собаками позацьковували.
Посвіт, -ту, м. Свѣтъ, огонь. Ідут вни дальше, аж з далека вздріли посвіт. Старший брат виріджиї найменшого, чи би не взів з тої хати посвіту.
Ростю́чий, -а, -е. = Ростовитий.
Руч въ выраженіяхъ: 1) у ліву руч. Влѣво.
2) у праву руч. Вправо.
3) руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. під пяну руч. Подь пьяную руку. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під пяну руч до дівчат та й жирує з ними.
5) під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним.
6) під гарячу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре.
7) тягти за ким руч. Принимать чью сторону. І син за нею руч тягне. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне.
8) твоя руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником.
9) на мою, на твою, на його́, на свою руч. Зъ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Громада почала схилятися на руч Грицькову. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло.
10) на свою руч горнути. Говорить въ свою пользу.
11) на їх руч стояти. Быть на ихъ сторонѣ. Він. бо раз-у-раз на їх руч стоїть.
12) на ско́ру, швидку руч. Наскоро. А там поставлять закусити на скору руч чого небудь.
Увалити, -ся. Cм. увалювати, -ся.
Хвостатий, -а, -е. Хвостатый, имѣющій хвостъ, съ длиннымъ хвостомъ. Миші хвостаті. Постановить: пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать.
