В пред. см. у.
Діва́сенька, -ки, ж. Ум. отъ дівася.
Докуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доку́чити, -чу, -чиш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, докучать, докучить, досаждать, досадить. Мухи йому не докучають, бо тоді ще ніяка нужа не буває. А старший хлопчик лазить, голосить та докуча матері. Та вже ж мені та докучила та чужая та сторононька. Біда докучила. Я стала докучати своїй матері, щоб дула мені їсти. Также безлично. Повернусь на другий бік, або що, бо вже докучило одним боком лежати.
Досмали́ти Cм. досмалювати.
Засопти́ся, -пу́ся, -пе́шся, гл. = засапатися. Оддиш бо трохи, Остапе! бач, як засіпся.
Підкапостити, -щу, -стиш, гл. Подгадить, повредить тайкомъ.
Побратимець, -мця, м. = побратим. Ото його і гості й побратимці.
Посмішкувати, -кую, -єш, гл. Насмѣхаться. Нам треба, щоб хто посмішкував з нас чи що?
Удовольнення, -ня, с. Удовлетвореніе.
Уписати, -ся. Cм. уписувати, -ся.
