Відстоювати, -стоюю, -єш, сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Сідайте, бо ноги відстоїте. 3) Отстаивать, отстоять, защищать, защитить. Я оце вас усе одстоював.
Дев'яторо́гий, -а, -е. Девятирогій. Дивноє звіря дев'ятороге.
Дя́конів, -нова, -ве Принадлежащій діакону.
Зага́рбання, -ня, с. Захватъ, незаконное присвоеніе.
Запа́шно нар. Пахуче, съ запахомъ. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно... тобі бум? В хаті стало, як у садочку: і земно, і запашно.
Змусувати, -су́ю, -єш, гл. Придумать. Сивиллу лайте безтолкову, її се мізок змусував.
Моли́тва, -ви, ж. Молитва. Се то отцева молитва й материна нас видимо карає. Дума. Аж ось за отцевські й материнські молитви дав їм Бог і дочечку. вичитати молитву. Пожурить, побранить. Я ж тобі дома вичитаю молитву! Ум. моли́твочка. молитовка.
Пелевня, -ні, ж. Родъ амбара, овина, гдѣ хранится солома, мякина, сѣно, также зерновой хлѣбъ. А ци дома 'сте, синове мої? Ой дома, дома на пелевні сут, на пелевні сут, злотічко віют.
Письменний, -а, -е. Грамотный. Письменному книжка в руки.
Послизнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться. Як послизнувся, та й упав.
