Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигубити

Вигубити Cм. вигублювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУБИТИ"
Відселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відселити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді. Рк. Левиц.
Десятостру́нний, -а, -е. Десятиструнный. У псалтирь десятострунний та у гуслі вигравати. К. Псал. 214.
Дого́дливий, -а, -е. Угодливый, услужливый.
Звича́єк, -чайка, звичає́чок, -чка, м. Ум. отъ звичай.
Йочати, -чу́, -чи́ш, гл. = йойчати. Вх. Уг. 242.
Має́тний, -а, -е. Зажиточный.
Прийма́к, -ка́, прийма́ка, -ки, м. 1) Пріемышъ. Приймачі (приймакові) — як собаці: собака у приймах був, та й хвоста збув. Ном. № 9408. 2) Мужъ, перешедшій въ семью жены. Ум. Прийма́ченько. Грин. III. 383.
Уряд, -ду, м. 1) Должность. Вмер паволоцький полковник, що послі Шрама уряд держав. К. ЧР. 15. Який-такий уряд — луччий, ніж проста служба. Ном. № 956. Не знаю, то ще не за мого вряду було, — казав чабан. Екатер. у. 2) У правленіе, правительство.
Фолюшарь, -ря, м. Сукновалъ. Желех.
Ходьба, -би, ж. Ходьба. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли од ходьби. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.