Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигубити

Вигубити Cм. вигублювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУБИТИ"
Викривити, -ся. Cм. викривляти, -ся.
Давну́ти, -ну́, -неш, гл. см. Давити. Желех.
Двана́дцятий, -а, -е. Двѣнадцатый. Було вас (беших) одинадцять, а бех дванадцятий. Чуб. І. 116.
Задубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі. Черк. у.
Земизеленя, -ні, ж. Раст. Chelidonium majus. Вх. Пч. І. 9.
Обіперти, -ся. Cм. обпірати, -ся.
Поприкочувати, -чую, -єш, гл. Прикатить (во множествѣ). Діжки поприкочуємо сюди та тут і позамочуємо. Харьк.
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє. Н. Вол. у.
Угощати, -щаю, -єш, сов. в. угостити, -щу, -стиш, гл. Угощать, угостить. Кумом його до себе прохав, добре угощав. Н. п.
Черкеський, -а, -е. Черкесскій. Черкеська старшина. Мкр. Г. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.