Будинок, -нку, м. Зданіе, строеніе, домъ. В городі вистроєний великий будинок. А в його будинок був самий чисто скляний, увесь із кришталю. Ум. будиночок.
Вечірки, -рок, ж. мн. = вечерниці. У діда дочка і в баби дочка. Так вони ходили на вечірки.
Жму́рки, -ків, м. мн. 1) Ум. отъ жмури. 2) = піжмурки.
Зашахра́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Замотаться. Припливло мені у думку: еге, був він багатир над усе село, одже зашахрався: де млини, де воли, де коні, де яка худоба, де що було, усе геть чисто поцінували.
Неохота, -ти, ж. Неохота, нежеланіе. Яким з більшою неохотою одвітував йому.
Принуждатися, -даюся, -єшся, гл. Одолжаться у кого, обращаться въ нуждѣ. Хто їх зна, як вони жили; вони до мене нічим не принуждались, а я їх не богарадив; не було так, щоб вони запрошували про що, і не знаю я про них.
Продавати, -даю́, -є́ш, сов. в. продати, -дам, -даси, гл. Продавать, продать. Продай, моя мати, коня вороного.
Розбій, -бою, м.
1) Разбой.
2) Разбойникъ. Іди, сину, в темні ліси, нехай тебе розбій забє.
Царство, -ва, с.
1) Царство. Царевич осідлав свого коня, сів з нею і поїхав у своє царство.
2) Спасете, блаженство, небесное царство. Въ этомъ значеніи, также съ прилаг.: бо́же, небесне царство. Помершим царство, а нам на здоров'я. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Царство небесне їм! (пожеланіе умершимъ). Я такого був пана, що царство небесне та й годі.
3) Титулъ: Величество. Царь.... давай йому загадки загадувать; а цей і каже: «Ніт, підождіть трохи, ваше царство: ви загадуєте загадки, треба й вам загадати». Ум. царствечко. Я твоє царствечко да коником витопчу.
Шарпун, -на, м. ? Шарпони мене, Боже, своїм шарпуном на мене, на жінку і на моїх діток.
