Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видко

Видко нар. 1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Мет. Ніч була темна, нічого не видко. Стор. I. 34. 2) Ясно, свѣтло. Ти, місяцю, світи видко. Мет. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДКО"
Бликнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бликати = блимнути. Бликнув очима на мене скоса та й пішов. Черк. у. Бликнув на жінку і одвернувся до стіни. Мир. Пов. II. 77.
Везучий, -а, -е. О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та про те везуча. Нѣжин. у.
Зляганий, -а, -е. Слегшійся. Як зляганий сніг, то вітер не вдере. Н. Вол. у.
Кутасик, -ка, м. 1) Ум. отъ кутас. 2) мн. Раст. Silene inflata. Вх. Пч. I. 13.
Осетар, -ра, м. Щегленокъ, Tringilla carduelis. Вх. Уг. 256.
Придатний, -а, -е. Годный, пригодный; способный. Хлопець дуже розумний і до всього придатний. Левиц. І. 167.
Притюжина, -ни, ж. = притужина. Міусск. окр.
Турбота, -ти, ж. Безпокойство, тревога. Ой зглянься на люю турботу, молю тебе, благаю. К. Псал. 61.
Улютувати, -тую, -єш, гл. Впаять.
Урешті нар. Наконецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.