Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигортати

Вигортати, -таю, -єш, сов. в. вигорнути, -ну, -неш, гл. 1) Выгребать, выгресть. Ми його кочергою вигорнули. Рудч. Ск. II. 144. З мишиних нір достає було їх (горіхи).... З иншої нори.... иноді було з доброї півкоробки вигорне. Сим. 200. Переносно: выбирать, выбрать, забрать. Ця хата, поки її зробите, вигорне з вас більш як на сто карбованців. Зміев. у. 2) Освобождать, освободить. Він (народ) своє народне слово з-під польської руїни вигортає. К. Дз. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОРТАТИ"
Бенеберя, -рі, ж. = бенеря. Куди тебе бенеберя несе? Золотонош. у. Слов. Д. Эварн.
Білизна, -ни, ж. 1) Бѣлье. Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну. Чуб. II. 401. 2) Рыба, Aspius rapax. (Agas). Браун. 28.
Глистяк, -ка, м. Раст. Solarium dulcamara L. ЗЮЗО. I. 167. Cм. глистник.
Дзє́кати, -каю, -єш, одн. в дзє́кнути, -ну, -неш, гл. Говорить дзє вмѣсто де (о бѣлороссахъ). Ну, а литвинок, хиба лихо його нападе, щоб не дзєкнув. Г. Барв. 329.
Зви́шки нар. Высотой.
Покланятися, -няюся, -єшся, гл. Покланяться.
Пообточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обточити, но во множествѣ.
Попідправлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Поправиться (о многихъ). Жита після дощу трохи попідправлялися. Богодух. у.
Поприв'язувати, -зую, -єш, гл. Привязать (во множествѣ). Коней... поприв'язують. Драг. 147. Всі троє були в мене поприв'язувані на оборі. Драг. 64.
Хряпи, -пів, м. мн. = храпи. Cм. храп 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.