Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигортати

Вигортати, -таю, -єш, сов. в. вигорнути, -ну, -неш, гл. 1) Выгребать, выгресть. Ми його кочергою вигорнули. Рудч. Ск. II. 144. З мишиних нір достає було їх (горіхи).... З иншої нори.... иноді було з доброї півкоробки вигорне. Сим. 200. Переносно: выбирать, выбрать, забрать. Ця хата, поки її зробите, вигорне з вас більш як на сто карбованців. Зміев. у. 2) Освобождать, освободить. Він (народ) своє народне слово з-під польської руїни вигортає. К. Дз. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОРТАТИ"
Байло, -ла, с. ? Какъ бранное слово: Позирни, байло! К. ПС. 57.
Безпечати, -ча́ю, -єш, гл. = убезпечати.
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Довгові́чний, довгові́шний, -а, -е. Долговѣчный, долголѣтній. МВ. ІІ. 174. Н. Вол. у. Буде довговішний і на війні щасливий. К. ЧР. 41.
Лиху́н, -на, м. Лѣнтяй, лежебока. Шух. І. 33.
Обурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обуритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Обрушиваться, обрушиться, повалиться. Упала криша, так і засипало сіни... столя обурилась. О. 1862. VIII. 10. 2) Возмутиться, вознегодовать.
Побачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Свірло, -ла, с. = свердел.
Сирота, -ти, об. 1) Сирота. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, нікого нема. Шевч. 2) мн. Сироти. Прыщики, выступающіе на тѣлѣ отъ холода. Ум. сирітка, сирітонька, сиріточка.
Хвортунина, -ни, ж. = хвортуна. Ой хвортуно, хвортунино! що ти учинила? Мет. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.