Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигортати

Вигортати, -таю, -єш, сов. в. вигорнути, -ну, -неш, гл. 1) Выгребать, выгресть. Ми його кочергою вигорнули. Рудч. Ск. II. 144. З мишиних нір достає було їх (горіхи).... З иншої нори.... иноді було з доброї півкоробки вигорне. Сим. 200. Переносно: выбирать, выбрать, забрать. Ця хата, поки її зробите, вигорне з вас більш як на сто карбованців. Зміев. у. 2) Освобождать, освободить. Він (народ) своє народне слово з-під польської руїни вигортає. К. Дз. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОРТАТИ"
Вогнище, -ща, с. = огнище.
Гребі́нни́к, -ка, м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. Лебед. у. 2) = Гравилат, Geum urbanum L. ЗЮЗО. І. 124.
Дерка́читися, -чуся, -чишся, гл. Истираться (о вѣникѣ). Уже віник деркачиться.
Дупляк, -ка́, м. Дуплистое дерево. Вх. Уг. 237.
Загнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. загнисти́ и загни́ти, -нию́, -є́ш, гл. Загнивать, загнить. Чуб. V. 388.
Нехар, -ра и нехара, -ри, м. 1) Пачкунъ. Желех. 2) Волкъ; крупный звѣрь. Желех. Вх. Зн. 41.
Траш! меж. Крикъ на овецъ. Зміев. у.
Царствувати, -вую, -єш, гл. 1) Царствовать. А сам хоче на столиці царем царствувати. Н. п. 2) Блаженствовать, жить въ царствѣ небесномъ. Нехай царствує! Ном. № 11607.
Чинка, -ки, ж. Выдѣлка кожъ. Сумск. у.  
Штамбур, -ра, м. Крошеный турецкій табакъ. Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.