Жереби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Рожать (о кобылѣ). Кобила жеребиться.
Залуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. залучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Завербовывать, завербовать, затянуть въ свою компанію, залучать, залучить. І веселились у чернечих душах, що Конашевича до себе залучили. На зіму хто небудь залучить мого дідуся скотину порати, вірьовки плести. 2) Загонять, загнать домой домашнее животное (изъ стада). Кожне своїх овець залучало додому. Залучав скотину. Гусей або утяток з річки залучити. 3) Доставать, достать, получать, получить. Оце було, як залучить собі яблучко въ кишеньку, дак і закличе мене в хлівець: «На, мамо!» — слави. Пріобрѣсти славу, прославиться. Ой не схотів та пан Сива козакам служити, він пішов же до ляшеньків слави залучити.
Нехтяний, -а́, -е́ Нефтяной. Набралась нехтяного духу.
Підкрадьком нар. = крадькома.
Підсипати, -па́ю, -єш, сов. в. підсипати, -плю, -плеш, гл.
1) Подсыпать, подсыпать. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати.
2) Подливать, подлить. Підсипала борщу.
3) Класть, подложить яйца подъ насѣдку. Квочку підсипати годиться увечері. Захотілось бабусенці та розбагатіти, підсипала куріпоньку, щоб вивела діти.
Саме нар. Именно, какъ разъ. Приходить, а дочка саме хліб із печі виймала. Саме гречка розцвілись. Саме так було, як я оце кажу. Саме тоді.
Слюз, -за, м. 1) Слизь. 2) = слиз.
Уквітчувати, -чую, -єш, сов. в. уквітчати, -чаю, -єш, гл. Убирать, убрать цвѣтами. Уквітчала її (землю) рястом, барвінком покрила.
Укро нар. Трудно, тяжело.
Уючити, -чу, -чиш, гл. Вьючить.
