Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигуляти

Вигуляти, -ляю, -єш, гл. Прогулять, истратить на гульбу, удовольствія. Заграй мені сяку-таку за коробку пастернаку! Як я тую вигуляю, піду другу накопаю. Грин. ІІІ. 648.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУЛЯТИ"
Брояки, -ків, м. Названіе пороговъ на Днѣстрѣ и Бугѣ.
Вимазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вимазатися, -жуся, -жешся, гл. 1) = вимащуватися, вимаститися. 2) Выпачкиваться, выпачкаться.
Забе́йкати, -каю, -єш, гл. Замочить, заболтать. Бач як штани забейте. Харьк.
Мірошникі́вна, -ни, ж. Дочь мельника.
Півмертвий, -а, -е. Полумертвый. Ненечка лежа на постелі півмертві. Федьк. Розбійники зоставили його півмертвого. Єв. Л. X. 30.
Поборгувати, -гую, -єш, гл. Дать въ долгъ. Ще арендар поміркує, нам горівки поборгує. Чуб. V. 1094.
Попідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Подобрать (во множествѣ).
Прогнівлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прогнівитися, -влю́ся, -вишся, гл. Гнѣваться, прогнѣваться, разгнѣваться. Чуб. III. 357. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких. К. Псал. 17.
Роскоренити, -ню́, -ни́ш, гл. Разрыть, изрыть. Свині роскоренили город. Вх. Зн. 60.
Ча меж. 1) Крикъ на воловъ: а) направо. Вх. Лем. 403. Kolb. І. 65. (Буковина). б) Налѣво. Kolb. І. 65. (Покутье). в) Тише! КС. 1898. УН. 43. 2) Крикъ на лошадей: но! Cм. чала. Балтск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.