Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигуляти

Вигуляти, -ляю, -єш, гл. Прогулять, истратить на гульбу, удовольствія. Заграй мені сяку-таку за коробку пастернаку! Як я тую вигуляю, піду другу накопаю. Грин. ІІІ. 648.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУЛЯТИ"
Біло нар. Бѣло. Катря біло збіліла. МВ. ІІІ. 122. Ум. біленько, білесенько. Умилася біло-біленько. Чуб. V. 704.
Дідова́, -ви́, ж. соб. 1) Старики. 2) Нищіе.
Дітва́, -ви́, ж. соб. = Дітвора. К. ПС. 48.
Криллячко, -ка, с. соб. Ум. Крылья. Вибрала голубка: таке й криллячко, таке й пір'ячко, така й голова, як в мого була. Чуб.
Кручечок, -чка, м. Ум. отъ кручок.
Підва́жити. Cм. Підва́жувати.
Посклити, -клю, -лиш, гл. Вставить стекла (во множествѣ).
Прозоро нар. Прозрачно.
Сковорода, -ди, ж. Сковорода. Ум. сковорідка. Ув. сковородя́ка. Зміев. у.
Теперісінько, теперісічко, нар. Какъ разъ теперь, именно теперь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.