Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигуляти

Вигуляти, -ляю, -єш, гл. Прогулять, истратить на гульбу, удовольствія. Заграй мені сяку-таку за коробку пастернаку! Як я тую вигуляю, піду другу накопаю. Грин. ІІІ. 648.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУЛЯТИ"
Віддача, -чі, ж. = відданя 1 и 2. на оддачі (донька) = на відданню. Чуб. IV. 63.
Допомина́ння, -ня ср. Домогательство.
Заве́дено, нар. Разумѣется, конечно. Борз. у.
Зама́яти, -ма́ю, -єш, гл. Заколыхаться отъ вѣтра. Замають коври все шовковії, загоряться свічі все восковії. Чуб. III. 441. Позіхнула такеньки, що в мене рукава замаяли. МВ. ІІ. 202.
Ма́ха, -хи, ж. Бревно, вставленное въ валъ вѣтряной мельницы, къ которому придѣлываются крылья. Н. Вол. у.
Піділляти, -ллю́, -ллєш, гл. = підлити. Піділляла руточку дрібними слізоньками. Грин. ІІІ. 524.
Пророцтво, -ва, с. Пророчество. Пророцтво я до тебе промовляю. К. ЦН. 294.
Розчепірити, -рю, -риш, гл. Растопырить. Жаби розчепірили ноги як крила. Левиц. І. 121.
Хабарь, -ря, м. Взятка. Визвольте мене, бо з голоду пропаду, або буду хабарі брати. Св. Л. 319. Тілько грошики лупили і одбірали хабарі. Котл. Кн. Ум. хабарик.
Черлениця, -ці, ж. ? Закувала зозуленька ой під черленицев. Гол. І. 161.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.