Верблюжий, -а, -е. Верблюжій. Іоан був одягнений у верблюжий волос.
Иржавина, -ни, ж. Мѣсто со ржавой водой. Отам на луках та є иржавини, то тим і трава иржава, неїдома.
Ли́шечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Розбійниця, -ці, ж. Разбойница.
Розлоги, -гів, м. мн. Особаго рода ворота у гуцуловъ: состоятъ изъ двухъ столбовъ, въ которыхъ сдѣланы дыры — ґари, a сквозь нихъ продѣваются жерди — заворітниці; когда нужно проѣхать, жерди высовываются; для пѣшеходовъ достаточно разсунуть лишь верхнія жерди, такъ какъ около воротъ лежатъ камни, помогающіе переступать нижнія.
Розлучити, -ся. Cм. розлучати, -ся.
Сусел, сусла, м. = суслик 1.
Частити, чащу, -стиш, гл. = учащати. .
Шаль, -лі, ж.
1) Шаль. Купи собі, Машуню, шаль.
2) Пустяки. Як би не пісок, то б шаль довезти дуба.
Шамряти, -ряю, -єш, гл.
1) = шамрити.
2) сумління шамряє. Совѣсть не чиста. Радіють всі; хиба той мовчав, в кого сумління шамряло, бо трясся, що й йому може доведеться.
